Використання інноваційних методик у роботі педагогів ЗДО "Малятко" №1 м. Жашків
Рубрика " Інноваційна діяльність "
«Ти сам твір мистецтва – відкрий мистецтво у самому собі»
Система музично-ритмічного виховання швейцарського педагога і композитора Еміля Жак-Далькроза отримала визнання ще на початку ХХ століття. Вона мала прогресивний характер, принципову новизну та гуманістичну спрямованість, які проявились в прагненні Жак-Далькроза виховати особистість через залучення до мистецтва, звеличити її духовне життя.
Музичний керівник дошкільного закладу освіти «Малятко» №1 м. Жашків Елла Савчук у своїй роботі поєднує систему музично-ритмічного виховання Еміля Жак-Далькроза, яка спрямована на розвиток музичних та інтелектуальних здібностей дітей на основі поєднання співу, імпровізації та руху, та систему музичного виховання Карла Орфа, яка дає змогу поєднувати кілька видів діяльності дошкільників: логоритміку, спів, рух та гру на музичних інструментах. Практичним втіленням системи музично-ритмічного виховання Еміля Жак-Далькроза є спеціальні вправи, у яких той чи інший засіб музичної виразності – темп, ритм, штрихи, динаміка – має втілюватися в рухах: кроки, біг, плескання, тощо. Сутність мовленнєвих та музично-рухових вправ за Карлом Орфом – у декламації віршів або прози під супровід «озвучених» жестів (плескання, тупання тощо), голосових звукових жестів (шепотіння, цокання язиком тощо), ритмічного акомпанементу шумових музичних інструментів. Така синкретична діяльність дуже подобається дітям і, водночас, розвиває їх творчий потенціал, адже діти не лише слухають чи виконують музичні п’єси, а й самі творять музику.
Таємниця педагогіки Жак-Далькроза та Карла Орфа – любов і радість, це радість, що народжена гармонією. Бажання пережити цю радість притягує до занять ритмікою не лише дітей, а й дорослих.
Найважливіше завдання цивілізації навчити людину мислити
Автором теорії розв’язання винахідницьких завдань є Генріх Саулович Альтшуллер, заклавший у 
1946 році основи своєї методики. Головна ідея його теорії полягає в тому, що технічні рішення виникають і розвиваються не стихійно, а за певними законами. Ці закони можна пізнати та використати для свідомого розв’язання винахідницьких завдань. ТРВЗ – це не система для розв’язання творчих завдань, а система виховання та розвитку мислення людини. Головне місце в ній займає життєва стратегія творчої особистості та розвиток творчої уяви.
Лариса Павлюк, вихователь молодшої групи, впроваджує в освітній процес технологію «Природничі науки а пошуково – дослідницькій діяльності» в поєднанні з методом «Функціонально – вартісний аналіз (ФВА) – це метод віднаходження відповідей на запитання. Зазначені варіанти роботи впливають на розвиток пізнавальної компетентності старших дошкільників та є ефективними в роботі з дітьми молодшого дошкільного віку. Освітній процес цікавий завдяки використанням різноманітних інтерактивних форм роботи. Малюки з цікавістю спостерігали, процес вижимки соку. Охоче долучились до експериментування, знаходили відповіді на свої «чому»? Із задоволенням дошкільники опановують цікавий матеріал та виявляють інтерес до даної теми. Для гармонійного пізнання навколишнього світу, активізації творчих можливостей у малюків проявляється та розвивається наочно образне мислення.
К. Д. Ушинський писав:
«Учіть дитину яких-небудь невідомих їй п’яти слів — вона буде довго і марно мучитися, а зв’яжіть двадцять таких слів з картинками, і вона їх засвоїть на льоту».
Головний інструмент нашого розуму – це пам’ять. Пам’ять – це зв’язок минулого із сьогоденням і майбутнім, процес збереження минулого досвіду, що дає можливість його повторного використання. Для того, щоб пам’ять не підводила нас у найважливіші миті життя, потрібно постійно тренувати її. Методів для розвитку і ефективного використання пам’яті існує безліч. Зупинимося на найцікавішому з них – мнемотехніці. На діток в дошкільному віці обрушується величезний потік інформації, який вкрай складно подужати, особливо не вміючи читати і писати.
Вихователь Людмила Мельник подовжує використовувати в освітньому процесі мнемотехнологію (вивчення віршів за малюнками). За допомогою цієї технології діти краще і швидше запам’ятовують зміст художнього твору, розвивається уява, фантазія, пам'ять, креативне мислення, від яких залежить яскравість і образність мовлення.
